Свердловина мінеральної води Степанька
Пропозиція по свердловині Р-1 «Степанська»
Пропонується свердловина Р-1 мінеральної води «Степанська». Вартість пропозиції — 2 000 000 гривень.
Власник свердловини – ТзОВ, свідотство на право власності зареєстроване обласним БТІ. Розлив мінеральної води з свердловини №1Р Степанського родовища мінеральних вод здійснювався місцевим заводом продовольчих товарів з 1980. Марка води Степанська – загальновідома на території СНГ , за рахунок мінеральної води та санаторію «Горинь».
1. Загальні відомості про родовище
Степанське родовище мінеральних вод розташоване в долині р. Горинь на території смт Степань Сарненського району Рівненської області.
В геоморфологічному відношенні територія родовища розміщена в Західному Поліссі і являє собою одноманітну низинну рівнину, слабо нахилену на північ до заплави р. Прип’ять, в значній мірі заболочену, з окремими локальними моренними височинами. Абсолютні відмітки коливаються від 160 до 210 м.
Основною водною артерією району є р. Горинь — права притока р. Прип’ять. Вона протікає справа від Степанського родовища.
Клімат — помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим літом; середньомісячна температура січня — -3,8°С, липня — +18°С.
Ґрунт промерзає на 50-100 днів до глибини 0,3-0.8 м.
Середньомісячна кількість опадів коливається в межах 560-620 мм. максимум припадає на весняно-літній період.
Сніговий покрив малопотужний (до 0,8 м) лежить з грудня по березень.
2. Коротка характеристика Степанського родовища мінеральних вод а)
геологічне вивчення
В 1960-61 pp. Львівська геологічна експедиція згідно з технічним завданням, виданим Рівненським облздороввідділом і розпорядженням тресту „Київгеологія» (лист від 22.06,60 №4/2876) в районі с.Гута-Степанська пробурила три розвідувально-експлуатаційних свердловини на мінеральну воду. Свердловинами виявлений напірний водоносний горизонт, приурочений до теригенних відкладів поліської серії верхнього протерозою.
За хімічним складом виявлені води відносяться до хлоридно-натрієвого типу з сухим залишком 2.79 г/л. Вода за своїми фізико-хімічними властивостями дуже близька до води Миргородського курорту, лікувальні властивості якої відомі за межами України.
На основі цих результатів, виходячи з аналогічної геологічної будови районів с.Гута-Степанська і смт Степань. в 1967 р. Українською державною радою по управлінню курортами профспілок зроблений висновок на можливість виявлення мінеральної води в районі санаторію „Горинь» в смт Степань.
По завданню Української державної ради по управлінню курортами профепілок від 20.10.67 р. Геологічним управлінням „Укргеокаптажмінводи» в 1967-1971 pp. проведені розвідувальні роботи в районі смт Степань з метою виявлення і оцінки запасів мінеральних вод для санаторію „Горинь».
В результаті викопаних робіт виявлені і підраховані експлуатаційні запаси хлоридних натрієвих мінеральних вод для лікувально-питного і бальнеологічного використання санаторієм „Горинь», а також для розливу, які оцінені ДКЗ СРСР (протокол від 22.07.72 № 6610) за станом на 01.11.1971 р. в кількості 950 м7 добу по категорії В, в т.ч. по окремих свердловинах:
№№ св.
Запаси, m3/ добу
Мінералізація, г/л
1Р
240
1,9-2,9
2
260
8,5-9,2
3
330
4,8-5,15
5
120
8,3-8,6
б) геологічна будова родовища
В геоструктурному відношенні родовище розташоване в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.
В геологічній будові родовища приймають участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків.
Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м.
Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650-750 м.
Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії.
В межах родовища потужність крейдяних відкладів коливається в межах 20.0-25.()м.
Кайнозойські відклади представлені алювіально-болотними утвореннями четвертинної системи потужністю І-2.5 м.
Водоносний горизонт четвертинних відкладів — Q
Ґрунтові води, що циркулюють в четвертинних відкладах, мають повсюдне
поширення. Вони приурочені до всіх генетичних гипів супісчаних утворень:
верхньольодовикового. озерно-болотного та алювіального генезису.
За хімічним складом води переважно гідрокарбонатні кальцієві або
гідрокарбонатні натрієво-кальцієві з мінералізацією до 0.8 г/л. помірної жорсткості.
В цілому водоносний горизонт характеризується малою водопроникністю, невеликою потужністю, невисокою якістю води.
Водоносний горизонт крейдяної системи – K2t
Даний горизонт також має майже повсюдне поширення, крім районів, де відсутні мезозойські утворення.
Водовміщуючими породами є тріщинуваті мергелі і писальна крейда туринського ярусу.
Живлення горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, а в районі родовища також за рахунок перетоку з глибокозалягаючих верхньопротерозойських горизонтів.
За хімічним складом води прісні, помірної жорсткості, переважно гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,3-0.6 г/л, придатні для питних потреб.
Водоносний горизонт поліської серії – PR3pl
Водоносний горизонт відкладів поліської серії залягає на глибині від 20 до
600 м. Водовміщуючими породами є дрібнозернисті пісковики з прошарками алевролітів загальною потужністю 550 м.
Водоносний горизонт залягає на кристалічних породах Українського щита і перекривається крейдяним водоносним горизонтом, з яким гідравлічне зв’язаний. Дебіти свердловин становлять 4-12 м7 год.. при зниженні рівня від 1.2 до 5.0 м.
За хімічним складом води гідрокарбонатно-натрієві з мінералізацією 0,7 г/л. З глибиною хімічний склад вод змінюється до хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвих з мінералізацією 1.2-2,9 г/л.
г) характеристика мінеральних вод
Якість мінеральних вод Степанського родовища встановлена за даними фізико-хімічних досліджень, виконаних при геологорозвідувальних роботах і повторних аналізів проб води, відібраних в березні 2002 року.
За даними досліджень хімічний склад водоносного горизонту поліської серії змінюється з глибиною в сторону збільшення хлоридів, катіонів калій+натрій. з одночасним підвищенням загальної мінералізації від 0.78 до 2.9 г/л.
За висновками УкрНДІМРтаК по радіологічних і сапі гарно-бактеріологічних показниках вода свердловини № 1-Р задовольняє вимоги, що пред’являються до мінеральних питних вод ДС’ГУ 878-93 (аналізи додаються).
3. Оцінка впливу видобутку мінеральної води
з свердловини № 1-Р на довкілля
Оцінка впливу на довкілля виконана з метою екологічного обґрунтування вимог екологічної безпеки при експлуатації ділянки Степанського родовища підземних мінеральних вод.
В процесі детального обстеження ділянки, де розташована свердловина, встановлено, що вона забезпечена зоною суворого режиму, а ситуація в межах зон санітарної охорони II поясу є задовільною Об’єкти, які могли б стати осередками забруднення мінеральних вод відсутні.
Технічні особливості свердловини № 1-Р забезпечують герметичність та ізоляцію водоносного горизонту. Досвід тривалого водовідбору не спричинив змін у рельєфі і не зумовлює активізації небезпечних екзогенних процесів.
Незначний водовідбір протягом останніх 5-ти років не спричинив ніякого впливу на стан ґрунтових вод. Спостереження за рівневим режимом в усіх водоносних горизонтах проводить спеціалізований підрозділ Рівненської геологічної експедиції.
Технологічним процесом видобутку не передбачено відходів-виробницт ва.
Таким чином, за результатами детального вивчення стану змін рельєфу, флори, з врахуванням висновків органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, можна констатувати, що експлуатація свердловини № 1-Р Степанського родовища мінеральних вод не спричиняє негативного впливу на довкілля.
4. Організація зон санітарної охорони
Для запобігання забруднення підземних мінеральних вод свердловини № 1-Р згідно з Положенням про порядок проектування і експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання і водоводів господарсько-питного призначення» навколо водозаборів встановлюються зони санітарної охорони (ЗСО). в яких здійснюються спеціальні заходи по запобіганню забруднення водоносних горизонтів.
В склад ЗСО входить три пояси: перший — суворого режиму; другий і третій -обмежень.
В ЗСО І поясу для захищення водоносних горизонтів входить територія радіусом 30 м навколо свердловини. В межах II поясу забороняється:
— забруднення території промисловими відходами, побутовим сміттям і неорганічнимп добривами;
— розміщення складів ПММ. добрив, отрутохімікатів і інших об’єктів, що можуть викликати хімічне забруднення водоносних горизонтів:
— розміщення кладовищ, могильників, силосних траншей, що можуть викликати мікробне забруднення.
В межах зони III поясу вводяться ті ж обмеження, що і для II пояс>. але вони відносяться до об’єктів, які можуть бути джерелом хімічного забруднення підземних вод.
Розрахунок розмірів зон санітарної охорони
Водоносний горизонт поліської серії свердловини № 1-Р напірний, надійно захищений.
Дебіт свердловини — 12 м3 год.
Глибина свердловини – 360 метрів.
Контактні особи Володимир 0679034026, Роман 0679034026
Данная информация была опубликована на сайте www.newbiz.com.ua — Готовый бизнес, Инвестиции, Франчайзинг. Администрация www.newbiz.com.ua
Стоимость: 2000000 грн
Контакты (контактное лицо, телефоны, адреса):
Ан Скеля 0968084759, 0679034026
Email: skelarivne@ukr.net